Навчально-методична робота

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В КОЛЕДЖІ

Навчально-методична робота – це цілісна, заснована на досягненнях науки і передової педагогічної практики, система взаємопов`язаних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагога, а в кінцевому рахунку – на розвиток і досягнення позитивних наслідків навчально-виховної роботи в коледжі.

Основними цілями навчально-методичної роботи в навчальному закладі є:

1)  створення належних умов для роботи з педагогічними кадрами, забезпечення аналітичного підходу до цього процесу, максимальна реалізація викладачами головного – активної навчально-виховної функції;

2)  координація і розвиток в оптимальному режимі всіх форм методичної роботи (масових, групових, індивідуальних), вдосконалення управління нею, особливо одержання зворотної інформації про її результативність;

3)  ефективне впровадження сучасних досягнень педагогічної науки і кращого педагогічного досвіду в практику навчально-виховного процесу;

4)  систематизація та упорядкування інформаційного потоку із професійних, галузевих, педагогічно-психологічних сфер знань;

5)  розробка і удосконалення інноваційних технологій навчання в тому числі пакетів прикладних комп`ютерних програм, електронних портфоліо з навчальних дисциплін.

Основу структури методичної роботи становить діяльність:

  • педагогічної ради;
  • методичної ради;
  • методичного кабінету;
  • циклової  комісії;
  • школи молодого викладача.

Методична робота в коледжі має такі завдання:

1)  надання допомоги викладачам у підвищенні рівня психолого-педагогічного та методичного удосконалення;

2)  розробка і запровадження в практику викладачів креативних технологій навчання, передового педагогічного досвіду, нових педагогічних технологій, сучасних форм і методів навчання;

3)  розробка і реалізація викладачами  методик занять особистісно зорієнтованого навчання студентів.

Безперервне підвищення педагогічної майстерності досягається завдяки системному і систематичному методичному навчанню викладачів, продуктивній роботі педагогічних рад; проведення науково-методичних семінарів, конференцій, педагогічних читань, бесід “за круглим столом”, творчих зустрічей, взаємовідвідувань занять, педагогічних дискусій тощо.

Усі ці заходи об`єднані загальним завданням – формувати педагога-професіонала, педагога-дослідника, здатного успішно розв`язувати педагогічні завдання, які стоять перед навчальним закладом в ситуації сьогодення.

Головним органом методичної роботи є, звичайно, педагогічна рада на розгляд якої виносяться основні питання навчально-організаційної та методичної роботи, навчання та виховання студентів. Регламентується робота педради Положенням про педагогічну раду.

Червоною ниткою через план педради у нас проходять такі питання як:

  • профорієнтаційна робота;
  • зміст навчання як основа підготовки фахівця;
  • сучасне заняття: проблеми, пошуки, знахідки;
  • інтегровані заняття та їх роль у підвищенні пізнавальної активності студентів;
  • національне спрямування навчально-виховного процесу в навчальному закладі;
  • оптимізація практичного навчання;
  • електронні засоби інформації в навчальній діяльності;
  • питання виховання студентів;
  • організація та інформаційне забезпечення самостійної роботи студентів тощо;
  • формування електронного Portfolio викладача.

Плануванню роботи педагогічної ради передує значна робота методичної ради.

Методична рада, аналізуючи методичну роботу коледжу за минулий рік, враховує побажання викладачів, визначає основні напрямки методичної роботи, активізує роботу педагогічного процесу. Остання педрада навчального року присвячується аналізу помилок і проблем навчального року, що минув, а вже на першій педраді нового навчального року намічаються шляхи удосконалення змісту навчально-виховної діяльності колективу.

Методичний кабінет – це робочий орган з організації методичної діяльності, який діє на підставі Положення про методичний кабінет.

Складаючи план роботи методичного кабінету, на основі аналізу його надбань за попередній рік, визначаються основні напрямки роботи на навчальний рік, проблеми, над якими викладачі, циклові комісії будуть працювати. Кабінетом використовуються різноманітні форми методичної роботи. Серед них:

Групові:

  • школа молодого викладача (методичне об`єднання молодих викладачів – це педагоги, які мають стаж роботи до 3 років.);
  • семінари-практикуми для досвідчених викладачів;
  • творчі групи.

Фронтальні форми:

  • педагогічні читання;
  • тижні педагогічної майстерності (дні відкритих дверей педагогів-майстрів, викладачів-методистів);
  • педагогічні тижні-презентації циклових комісій;
  • науково-методичні конференції;
  • тижні молодих викладачів та наставників.

Індивідуальні форми:

  • консультації;
  • стажування та наставництво;
  • робота з творчо працюючими викладачами;
  • огляди-конкурси навчальних кабінетів, методичної роботи;
  • вивчення системи проведення занять окремих викладачів тощо;
  • узагальнення досвіду роботи викладачів з використання новітніх технологій;
  • створення банку «Передових педагогічних ідей».

Тематика педагогічних семінарів може бути різноманітною. В останній час у нас найбільш актуальними стали такі теми:

  • «Адаптація студентів нового набору до навчання в умовах коледжу»;
  •          «Інформаційні технології навчання та удосконалення ефективності проведення навчальних занять з використанням ПК»;
  •                    «Методика використання інтерактивних технологій на заняттях»;
  • «Методика створення електронних версій лекцій, підручників, прикладних комп`ютерних програм – вимога часу»;
  • «Організація та методика проведення ситуаційних семінарів ділових ігор, ігрового навчання»;

«Розвиток професійної компетентності студентів ВНЗ I-II рівнів акредитації потреба сучасного суспільства»;

  • «Програма Intel “Навчання для майбутнього»;
  • «Формування інформаційної культури, як складової професійної культури студента».

“Організація, проведення та методичне забезпечення лабораторних та практичних занять”

Дуже важливе значення для обміну досвідом роботи, удосконалення методичної роботи є бесіди «За круглим столом», педагогічні читання, конференції, дискусії.

Активно, творчо проходять у нас бесіди за темами:

  • «З досвіду формування елетронного ресурсу з навльних дисциплін»;
  • «Роль особистісно зорієнтованого підходу для підготовки майбутніх фахівців-медиків»;
  • «Педагогічна творчість у діяльності викладачів»;
  • «Способи формування у студентів інтересу до навчання»;
  • «Готуємось до занять із допомогою мультимедійної техніки»;
  • «Ефективність та результативність впровадження інформаційних технологій в навчальний процес коледжу» тощо.

Успіх у роботі всього педагогічного колективу залежить від успіхів та невдач кожного викладача. Досвід кращих викладачів ми робимо надбанням всього педагогічного колективу.

Стрижневу роль в реалізації методичних завдань надають циклові методичні комісії, які є основною ланкою в розробці та запровадженні прогресивних форм і методів навчання та виховання.

Першочергове завдання циклових комісій – здійснення рішучого повороту від масового навчання до посилення індивідуального підходу, розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів, їхньої самостійної праці, використання активних форм та методів навчання, семінарських і практичних занять, дискусій, моделювання практичних ситуацій тощо.

З метою реалізації та виконання поставлених перед цикловими комісіями завдань проводяться організаційно-педагогічні та тематичні засідання циклової комісії, бесіди, індивідуальна робота з викладачами, педагогічні читання тощо.

В коледжі позитивно зарекомендували себе тижні методичної і виховної роботи циклових комісій, семінари-практикуми за визначеними темами.

Кожен викладач через роботу циклової комісії, методичне об`єднання молодих викладачів, методичний кабінет, удосконалює свою педагогічну майстерність за власними прагненнями.

Викладачі проводять взаємовідвідування навчальних занять, кожен педагог коледжу проводить відкриті заняття. Кожен за рік має написати методичну розробку, рекомендації, доповіді тощо. Наші педагоги приймають участь у розробці тестових матеріалів для контролю знань; укладанні методичних рекомендацій для організації самостійної пізнавальної діяльності студентів; написанні  лекцій, посібників, зошитів для лабораторних і практичних занять.

Все це працює на оновлення і покращення якості навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін. До речі, їм ми приділяємо значну увагу, бо вбачаємо в цьому інтегруючий фактор щодо оцінки методичного рівня педагога. З цією метою щорічно у січні проводимо  огляд методичних комплексів із усіх навчальних дисциплін, що вивчаються у коледжі.

Складовою навчально-методичного комплексу з дисципліни вже котрий рік у нас є електронне портфоліо.

Портфоліо – це методичні надбання викладача за певний період своєї педагогічної діяльності.

Цілі ведення портфоліо викладачем:

  • систематизація досвіду;
  • чітке визначення напрямків розвитку, полегшення самоосвіти;
  • об’єктивніша оцінка професійних вмінь;
  • допомога при підготовці до чергової атестації, підвищення кваліфікаційної категорії.

Управління навчально-методичною роботою потребує систематичної і уважної роботи та зворотного зв`язку, тому ми чимало уваги приділяємо аналізу педагогічної і методичної праці педагогів, а саме:

  • заслуховування питань методичної роботи на педраді, засіданні адміністративної ради, раді при директору та заступнику директора з навчальної роботи;
  • заслуховування звітів голів циклових комісій;
  • звітування викладачів перед цикловими комісіями про свою роботу;
  • заслуховування творчих звітів педагогів перед педрадою один раз на п`ять років.

    Вірусний гепатит є одним з найпоширеніших інфекційних захворювань сьогодення, яке найчастіше вражає осіб працездатного віку, обумовлений ризиком виникнення ускладнень та несприятливих наслідків.

Ruff2

     Виходячи з гостроти та актуальності цієї теми, студенти групи Ф32 під керівництвом викладача інфектології Алієва Р.Б. у квітні провели науково-практичну конференцію « Парентеральний вірусний гепатит – підступна хвороба».

DSCF5548

     Хоча ВГ займають, за офіційними даними, друге місце після грипу та інших ГРВІ, вони часто переважають   за кількістю уражених осіб, тяжких форм, летальних наслідків та економічними витратами.

RuffDSCF5554

     Всі присутні на конференції отримали корисну інформацію щодо статистичних даних, особливостей етіопатогенезу, епідеміології, клінічної картини, методів діагностики, принципів лікування та профілактики парентеральних вірусних гепатитів.

Нікого не залишили байдужим літературні читання «Ще слів нема. Поезія вже є.», що відбулися в коледжі. Свої улюблені твори декламували студенти І-ІV курсів (гр. М-11, Ф-12, М-21, Ф-22, Ф-31, Ф-32, Ф-41).

Слухаючи поезії, присутні відчули, як у серце вливається симфонія світла, а поетичне слово проникає в таємниці душі, не дає їй зачерствіти.

Змінюються часи і влада, змінюється життя і людський світогляд, але незмінними залишаються найвищі істини.

Прозвучали твори Т.Г.Шевченка, Лесі  Українки, В.Сосюри, О.Теліги, В.Симоненка, А.Малишка, Б.Олійника, М.Верещаки, Ліни Костенко.

Підготували і провели вечір студенти групи Ф-41 з викладачем української мови та літератури Дехтяр Н.А.

0102 03 04

 

У січні 2016 року проведена науково-практична конференція

«Формування сучасної системи управління якістю освіти у ВМ(Ф)НЗ І-ІІ рівнів акредитації. Проблеми та шляхи їх вирішення».

Досвідом роботи з цієї теми поділилися викладачі: Мірошниченко Л.М., Гінзбург Л.І., Ковальова М.І., Завражна О.О., Ільїна А.О.:

► «Самоменеджмент як важлива складова педагогічного менеджменту»(Ковальова М.І.);

► «Управління якістю освіти на основі особистісно зорієнтованого навчання»(Мірошниченко Л.М.);

► «Розвиток комунікативних компетенцій на заняттях іноземної мови»(Гінзбург Л.І.);

► «Педагогічний менеджмент як засіб управління навчальною діяльністю студентів»(Завражна О.О.);

► «Впровадження сучасних підходів до формування та розвитку знань, якісної підготовки студентів на заняттях з внутрішньої медицини»( Ільїна А.О.).

Разом  з конференцією проведена виставка навчально-методичної документації, яка має професійно-практичне, пошукове та науково-дослідницькенаправлення. Матеріали в основному змістовні та естетично оформлені, що свідчить про високий професіоналізм викладачів коледжу.

20160125_09483120160125_09410220160125_09394120160125_09483820160125_09493120160126_10564920160125_09593820160125_09594320160125_10424020160125_105036

======================================================================================================================================

Захворювання серцево-судинної системи посідає перше місце в нашій країні серед причин смертності населення. Вчасна діагностика цієї патології і надана невідкладна допомога спроможна врятувати життя пацієнта. Санітарно-профілактична робота, яка проводиться серед населення, допоможе багатьом пацієнтам жити довго і активно та попередити такі загрозливі стани, як інфаркт міокарда та мозковий інсульт.

Виходячи з актуальності даної проблеми, викладач геронтології, геріатрії і паліативної медицини Ковальова М.І. провела майстер-клас зі студентами ІV курсу групи Ф41. Майбутні медики вчилися встановлювати фельдшерські діагнози серцево-судинних захворювань, надавати невідкладну допомогу при гіпертонічних кризах, стенокардії, аритмії, інфаркті міокарда; складати рекомендації пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями щодо життя і дієти.


 

27 жовтня 2015 року в коледжі на досить високому методичному рівні відбулася науково-практична конференція для викладачів та студентів на тему: «Мультидисциплінарний погляд на проблеми передменструального синдрому і клімактерію». Конференцію підготували спеціаліст вищої категорії викладач медсестринства в психіатрії та наркології Ковальова М.І. та спеціаліст І категорії викладач медсестринства в гінекології Северіна О.Ф.

Нейроендокринні синдроми зустрічаються в різному віці жінки – від пубертатного періоду і до кінця життя. Найбільш розповсюджені – перед менструальний і клімактеричний синдром. Частота випадків за даними літератури коливається від 28 до 56%. Такі великі розбіжності пов’язані з тим, що відсутній чіткий облік таких пацієнтів, багато жінок замовчують ці проблеми. А, між тим, вони суттєво впливають на здоров’я, якість життя і соціальну адаптацію. Виходячи з гостроти та проблемності цієї теми, на конференції окреслено клінічні ознаки, методи діагностики, профілактики і напрямки лікування цих станів.


 

Готуючись до святкування 145-річчя з Дня народження геніальної української поетеси Лесі Українки, на високому емоційному піднесенні для гостей та учасників в коледжі було проведено відкрите заняття з української літератури на тему: « Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» – мистецький шедевр драматургії». Заняття підготували та провели викладач української літератури Мірошниченко Л.М. та студенти І курсу групи Ф11.
100107_small105550_cr_small
Леся Українка – багатогранна особистість, поет-лірик, автор ліро-епічних поем, драматург-новатор, прозаїк, публіцист, критик – такі грані художнього таланту поетеси. Для читачів «Лісова пісня» – прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову і водяну. Драма приваблює глибоким філософським змістом, кличе до гармонії буття, злагоди з власною душею. Це твір, який утверджує великі вічні істини, дає відповіді на питання, що споконвіку хвилювали і хвилюють людство.
111603_cr_small
У чому сенс людського життя?
Коли життя вважається повноцінним?
Яка роль мистецтва у житті людини?
Якою є справжня любов?
Як виявляється взаємозв’язок людини й природи?

На занятті студенти і всі гості спробували дати відповіді на ці питання, заглибившись у зміст твору та проаналізувавши його, намагались з’ясувати, що необхідно всім нам для справжнього , повноцінного щастя.

DSCF4199_cr_small