Історія коледжу
25 липня 1930 року Харківський окружний виконавчий комітет на своєму засіданні ухвалив: “Приймаючи до уваги надзвичайно важкий стан з постачанням округи середньомедичним персоналом, що в зв’язку з приєднанням до Харківської округи Куп’янської та Ізюмської, цей стан набуває ще більш уваги і ставить під загрозу соціально-культурне будівництво округи в галузі охорони здоров’я, вважати за конче потрібне поширити мережу середньомедичних учбових закладів по окрузі….
Доручити Окрінспектурі негайно приступити до організації медтехнікума в м.Ізюмі на базі районної лікарні, притягнувши до роботи по організації учбового закладу лікарський персонал і педагогічних робітників району, зважаючи на загрозливе становище з середнім медперсоналом…”
Вже у вересні 1930 року перші 30 чоловік стали навчатися в Ізюмському медичному технікумі. Першим його директором став Рудяк Кирило Мойсейович.
Слід відзначити, що для тих часів технікум мав нове двоповерхове приміщення з світлими аудиторіями, своїм віварієм, їдальнею, просторим спортзалом та анатомічним музеєм.
Вже в 1936 році випускники навчального закладу ліквідували нестачу кадрів у медичних закладах Ізюмщини їх стали направляти на роботу в інші області України.
Друга світова війна не тільки припинила роботу фельдшерсько-акушерської школи, але й круто змінила долі її випускників, викладачів та учнів. Вже на початку липня 1941 року весь випуск того року і ті, хто не закінчив навчання, були мобілізовані на фронт. Разом зі своїми вихованцями там же були практично всі викладачі. Всього фронтовими дорогами пройшло 230 випускників ФАШ, понад 200 з них були нагороджені орденами і медалями.
Ще продовжували гриміти залпи війни, а постановою Харківського облвиконкому від 25 серпня 1944 року передбачалося негайно відновити роботу Ізюмської фельдшерсько-акушерської школи. Для навчання був виділений напіврозбитий будинок по вул.Свердлова (зараз Соборна), 79. Учні та викладачі своїми руками, освоївши будівельні спеціальності, привели в належний стан приміщення.
Минали перші післявоєнні роки, поступово налагоджувалось життя. В 1954 році навчальний заклад було перейменовано в медичне училище.
З роками зростали кількість студентів та вимоги до навчального процесу.
В 1966 році медичному училищу було передано хоча і старий, але значно просторіший будинок по Старопоштовій вулиці. Знову була реконструкція і самовіддана праця студенів та викладачів.
У ці ж роки був збудований гуртожиток, що дало можливість розмістити більшу кількість приїжджих здобувачів освіти, а також збільшити число аудиторій.
Зважаючи на вимоги часу, колективом навчального закладу була проведена велика робота по наданню училищу статусу коледжу. В березні 2005 року наказом Управління охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації Ізюмське медичне училище було перейменоване в Ізюмський медичний коледж.
В зв’язку з реформуванням системи освіти рішенням сесії Харківської обласної ради VII скликання Ізюмський медичний фаховий коледж перейменований в Комунальний заклад охорони здоров’я «Ізюмський медичний фаховий коледж» Харківської обласної ради (Рішення від 27 лютого 2020 року № 1257-VII). З цього часу розпочинається новий відлік в історії навчального закладу.
Директорами Ізюмського медичного коледжу були:
1930-1941 рр. – Рудяк Кирило Мойсеєвич
1944-1956 рр. – Усенко Олена Олександрівна
1956-1962 рр. – Овсяннікова Надія Володимирівна
1962-1965 рр. – Світто Зоя Олексіївна
1965-1977 рр. – Цокота Марія Митрофанівна
1977-1988 рр. – Золотарьова Олександра Лук’янівна
1988-1990 рр. – Довгань Олександр Маркович
з 1990 року – Кучеренко Віктор Петрович