Положення про організацію освітнього процесу
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
«ІЗЮМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
| УХВАЛЕНО
Педагогічною радою Протокол № 1 від «31» серпня 2020р. |
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КЗОЗ «Ізюмський медичний фаховий коледж» Харківської обласної ради ____________В.П.Кучеренко «____»_____________2020р. |
ПОЛОЖЕННЯ
про організацію освітнього процесу в
Комунальному закладі охорони здоров’я
«Ізюмський медичний фаховий коледж»
Харківської обласної ради
Ізюм, 2020
І. Загальні положення
1.1. Положення про організацію освітнього процесу в КЗОЗ «Ізюмський медичний фаховий коледж» Харківської обласної ради (далі – Коледж) є основним нормативним документом, що регламентує організацію та проведення освітнього процесу в Коледжі відповідно до законодавства України та стандартів вищої та фахової передвищої освіти.
1.2. Одними з основних завдань Коледжу в організації освітнього процесу є:
– провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує
здобуття особами вищої та фахової передвищої освіти відповідного ступеня та забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, і використання отриманих результатів в освітньому процесі;
– забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, навчально-дослідницької, інноваційної діяльності;
– створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їх здібностей і талантів;
– налагодження міжнародних зв’язків.
1.3. Діяльність Коледжу в організації освітнього процесу здійснюється на принципах автономії та самоврядування.
У рамках визначеного змісту автономії та самоврядування Коледж має право:
– розробляти та реалізовувати освітні програми в межах ліцензованої спеціальності;
– самостійно визначати форми навчання та форми організації освітнього процесу;
– обирати типи програм підготовки молодших спеціалістів та фахових молодших бакалаврів, передбачених Міжнародною стандартною класифікацією освіти;
– запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх досягнень учасників освітнього процесу;
– самостійно визначати зміст і програми навчальних дисциплін;
– присуджувати ступені молодшого спеціаліста та фахового молодшого бакалавра її здобувачам, які відповідно до законодавства успішно пройшли процедуру атестації, після завершення навчання на відповідному рівні вищої та фахової передвищої освіти;
– провадити на підставі відповідних договорів спільну діяльність із закладами освіти, лікувально-профілактичними установами та іншими юридичними особами;
– встановлювати власні форми морального та матеріального заохочення учасників освітнього процесу;
– забезпечувати інші права, що не суперечать чинному законодавству.
1.4. Підготовка фахівців у Коледжі здійснюється за освітніми рівнями «фаховий молодший бакалавр» та «молодший спеціаліст».
1.5. Основним колегіальним органом управління Коледжу є педагогічна рада.
1.6. Організація освітнього процесу здійснюється структурними підрозділами Коледжу (навчальна частина, відділення, циклові комісії, методичний кабінет) відповідно до Статуту Коледжу.
1.7. 3а якість освітньої діяльності персональну відповідальність несе директор.
1.8. За відповідність рівня підготовки студента вимогам стандартів вищої та фахової передвищої освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу Коледжу (відділення, циклової комісії).
1.9. За виконання індивідуального навчального плану (за наявності) відповідає студент.
1.10. Учасниками освітнього процесу є: педагогічні працівники (викладачі), здобувачі вищої та фахової передвищої освіти (студенти), працівники структурних підрозділів коледжу (посади визначені штатним розкладом).
1.11. Права та обов’язки учасників освітнього процесу визначені відповідними інструкціями та нормативними документами.
1.12. Учасники освітнього процесу зобов’язані подавати необхідну інформацію для внесення в систему ЄДЕБО.
1.13. Коледж забезпечує учасників освітнього процесу засобами навчання (навчальною, методичною, науковою літературою, технічними та іншими засобами) відповідно до своїх матеріальних та фінансових можливостей.
1.14. Мовою викладання в Коледжі є державна.
1.15. Положення про організацію освітнього процесу в Коледжі (далі – Положення) розроблено відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», Статуту коледжу та інших нормативно-правових актів.
ІІ. Тезаурус
Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу.
Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин;
автономія коледжу – самостійність, незалежність і відповідальність у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, установлених законом;
академічна мобільність – можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність у іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами;
академічна свобода – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, установлених законом;
акредитація освітньої програми – оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності Коледжу за цією програмою на предмет:
– відповідності стандарту фахової передвищої освіти;
– спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання;
– досягнення заявлених у програмі результатів навчання;
вища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти;
фахова передвища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі фахової передвищої освіти у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях фахової передвищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти;
галузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка;
графік освітнього процесу – це документ, який визначає календарні терміни теоретичної та практичної підготовки, підсумкового контролю (екзаменаційних сесій), практики, атестації, канікул;
Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі фахової передвищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів фахової передвищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача фахової передвищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС;
здобувачі вищої освіти – особи, які навчаються у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації;
здобувачі фахової передвищої освіти – особи, які навчаються у закладі фахової передвищої освіти на певному рівні фахової передвищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації;
змістовий модуль – це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові;
змістовий модуль утворюється шляхом структурної декомпозиції навчального матеріалу модуля на навчальні елементи; змістовий модуль є основою для розроблення фонду кваліфікаційних завдань модульного контролю;
індивідуальний навчальний план студента – це документ, за яким може навчатись окремий студент протягом визначеної кількості років до набуття кваліфікації за певним освітнім і освітньо-кваліфікаційним рівнем, який розробляється відповідно до освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, визначає графік освітнього процесу, перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, види навчальних занять та їх обсяг, форми контролю. Індивідуальний навчальний план студента може корегуватися відповідно до графіку освітнього процесу та обрання вибіркових дисциплін;
кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, отриманий, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів фахової передвищої освіти, який засвідчується відповідним документом про вищу освіту;
компетентність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати навчальну професійну та подальшу діяльність і є результатом навчання на певному рівні фахової передвищої освіти;
кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача фахової передвищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання.
Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року становить 60 кредитів ЄКТС. Система кредитів передбачає взаємне зарахування останніх, так само як і їх накопичення;
модуль – це навчальна дисципліна або її частина, група навчальних дисциплін, практика;
модуль обов’язково передбачає рубіжний і підсумковий контроль (екзамен, диференційований залік);
модуль може бути змістовою складовою освітньої програми та освітньо-професійної програми, але може бути й незалежною від цієї програми навчальною одиницею (факультатив);
навчальна програма дисципліни – це складова стандарту фахової передвищої освіти, яка визначає роль і місце навчальної дисципліни в підготовці фахівців, мету й основні завдання її вивчення, розкриває механізм реалізації мети, змістові модулі та інформаційний обсяг навчальної дисципліни, рівень сформованості вмінь і знань, перелік рекомендованих підручників, інших дидактичних та методичних матеріалів, критерії оцінювання успішності навчання, форми та засоби діагностики засвоєння змістових модулів;
навчальний план – це нормативний документ, який регламентує навчання за певним освітнім і освітньо-кваліфікаційним рівнем і розробляється відповідно до освітньої програми, освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, визначає графік освітнього процесу, перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, види навчальних занять та їх обсяг, форми контролю;
освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері фахової передвищої освіти і науки, що провадиться у закладі фахової передвищої освіти через систему науково-методичних і педагогічних заходів і спрямована на передання, засвоєння, примноження й застосування знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості;
освітня (освітньо-професійна) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні фахової передвищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня фахової передвищої освіти.
освітня діяльність – діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів фахової передвищої освіти та інших осіб;
результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти;
робочий навчальний план – це нормативний документ коледжу на поточний навчальний рік, що конкретизує види навчальних занять, їх обсяг, форми контролю за семестрами;
робоча навчальна програма дисципліни – це нормативний документ коледжу, який визначає місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця, мету та завдання її вивчення; роль і значення відповідних програм для забезпечення оволодіння студентами системою необхідних знань та вмінь; робоча навчальна програма дисципліни розробляється на основі робочого навчального плану підготовки фахівця певного освітнього ступеня, навчальної програми та відповідних нормативних документів; зміст робочої навчальної програми дисципліни має відповідати освітньо-професійній програмі підготовки фахівця, його освітньо-кваліфікаційній характеристиці;
спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка;
стейкхолдери – фізичні та юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність;
структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньої програми підготовки та основа для створення навчального та робочого планів;
якість освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів освіти;
якість фахової передвищої освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів фахової передвищої освіти;
якість освітньої діяльності – рівень організації освітнього процесу у закладі фахової передвищої освіти, що відповідає стандартам фахової передвищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної фахової передвищої освіти та сприяє створенню нових знань.
ІІІ. Організація освітнього процесу
3.1. Освітній процес у КЗОЗ «Ізюмський медичний фаховий коледж» Харківської обласної ради (далі –Коледж) – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої та фахової передвищої освіти, що провадиться через систему навчально-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.
3.2. Мета освітнього процесу полягає у підготовці компетентних та висококваліфікованих фахівців для галузі охорони здоров’я та пов’язаних з нею суміжних галузей та сфер суспільного життя, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринку праці.
3.3. Освітній процес базується на таких принципах:
– відкритості (освітній процес у Коледжі здійснюється відкрито для всіх зацікавлених сторін);
– доступності (відповідність змісту, характеру і обсягу матеріалу, який вивчають, можливостям і рівню підготовки здобувача фахової передвищої освіти);
– єдності і наступності освітнього процесу (забезпечення єдності структури освіти та узгодженості ступенів і етапів освітнього процесу);
– безперервності (реалізація концепції «Навчання впродовж усього життя» через організацію самостійного навчання і самоосвіти здобувачів фахової передвищої освіти для забезпечення високої якості життя);
– гнучкості та прогностичності (забезпечення варіативності, саморегуляції та безперервного оновлення змісту фахової передвищої освіти, його адаптацію до вимог суспільства);
– гуманізму, демократизму та пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей (орієнтування на зміцнення єдності людини, народу і держави);
– національної спрямованості (забезпечення органічного зв’язку освіти з національною історією, культурою, традиціями);
– міжнародної інтеграції (забезпечення інтеграції системи фахової передвищої освіти, за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи);
– незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій (забезпечується вимогою Конституції України про недопустимість втручання в освітній процес закладу фахової передвищої освіти політичних партій, громадських і релігійних організацій).
3.4. Основними завданнями освітнього процесу є:
– продовження реалізації ступеневої освіти через створення інтегрованої неперервної системи відбору і підготовки студентів за схемою «загальноосвітній навчальний заклад (ліцей, гімназія) – коледж – університет»;
– провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами фахової передвищої освіти відповідного ступеня за обраною спеціальностю;
– провадження освітньої діяльності на основі індивідуальних навчальних планів і програм, які відповідають запиту держави;
– залучення стейкхолдерів до участі в підготовці та реалізації освітніх програм, спеціальності та спеціалізацій, переорієнтація навчальних планів на збільшення частки практичної компоненти;
– вдосконалення практики розроблення та реалізації електронних навчальних курсів з використанням платформи G Suite for education та обладнання аудиторій для проведення дистанційних лекцій і телеконференцій;
– забезпечення вільного багатоканального доступу до світових освітніх та наукових ресурсів через інтернет в усіх приміщеннях Коледжу, органічного поєднання в освітньому процесі, наукової та інноваційної діяльності;
– індивідуалізація та диференціація навчання обдарованої молоді, створення можливостей для реалізації пошуку студентами індивідуальної освітньої траєкторії;
– створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів;
– збереження та примноження моральних, культурних, патріотичних, наукових цінностей і досягнень суспільства;
– поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;
– створення умов для здобуття якісної освіти інвалідами, дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;
– створення умов для нерозривності процесів навчання і навчально-дослідної роботи;
– сприяння конкурентоспроможності випускників.
3.5. Освітній процес організовують з урахуванням наявного педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази коледжу, можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтують на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, академічної та професійної мобільності, швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузі медицини, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.
ІV. Форми навчання та організації освітнього процесу
4.1. Навчання в Коледжі здійснюється за інституційною очною (денною) формою.
4.2. Освітній процес у Коледжі організовується за такими формами:
– навчальні заняття
– самостійна робота
– практична підготовка
– контрольні заходи
4.3. Основними видами навчальних занять у Коледжі є:
– лекція
– практичне, семінарське, індивідуальне заняття
– консультація
Коледж має право встановлювати інші форми освітнього процесу та види навчальних занять.
4.4. Лекція – основна форма проведення навчальних занять у Коледжі, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який складає основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.
4.5. Практичне заняття – форма навчального заняття з дисциплін природничо-наукової підготовки, а навчальна практика – дисциплін професійної та практичної підготовки. Практичне заняття (навчальну практику) проводять зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи (але не менше 8 осіб). Перелік тем практичних занять (навчальної практики) визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття (навчальної практики) ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі (вказівки до проведення практичних занять/занять навчальної практики), тестах для виявлення рівня оволодіння студентами необхідними теоретичними знаннями, наборі завдань різної складності для вирішення їх на занятті.
Вказані методичні засоби готує викладач, якому доручено проведення практичних занять (навчальної практики). Практичне заняття (навчальна практика) включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, вирішення завдань з їх обговоренням, перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття (навчальну практику),враховують під час виставлення підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.
4.6. Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводять в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи і активність у дискусії, вміння формулювати і відстоювати власну позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносять у відповідний журнал, їх потім враховують під час виставлення підсумкової оцінки / модуля з навчальної дисципліни.
4.7. Індивідуальне навчальне заняття проводять з окремими студентами для підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. їх організують за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента. Вони можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього рівня. Види індивідуальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.
4.8. Консультація – форма навчального заняття, під час якого студент отримує відповіді викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.
4.9. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспекти лекцій, практикум тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Під час самостійної роботи студенту також рекомендують використовувати відповідну наукову та фахову монографічну і періодичну літературу. Самостійну роботу студент може виконувати в бібліотеці коледжу, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах. У необхідних випадках цю роботу проводять відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. З графіком ознайомлюють студентів на початку поточного семестру.
Матеріал навчальної дисципліни, передбачений для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виносять на підсумковий контроль поряд з опрацьованим під час аудиторних занять.
4.10. Практична підготовка студентів Коледжу є обов’язковим компонентом освітньої програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок і вмінь. Практичну підготовку проводять на базі сучасних закладів охорони здоров’я в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача Коледжу та спеціаліста з певного фаху. Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом. Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів.
Результати практик (відомість) оформлюється у встановленому порядку викладачем та передається особисто в навчальну частину коледжу одразу після захисту практики. Оцінка з практики студентів враховується при нарахуванні стипендії за результатами наступного семестрового контролю.
Студенти, які не виконали програму практики без поважних причин або отримали негативну оцінку, направляються на повторне проходження практики за індивідуальним графіком. Студенти, які отримали негативну оцінку після повторного проходження практики, можуть бути відраховані з Коледжу.
4.11. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь і навичок студентів, що здійснюється в ході освітнього процесу проведенням усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.
Результати поточного контролю реєструються в журналі викладача.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на окремих його завершених етапах.
Підсумковий контроль включає семестровий контроль і атестацію здобувачів освіти та передбачає відсутність у графіку освітнього процесу екзаменаційних сесій, адже здійснюється контроль засвоєння студентом кожного модуля навчальної дисципліни.
Бальна оцінка з дисципліни (БОД) – сума балів, яку отримав студент з дисципліни за семестр.
Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, що визначений навчальною програмою, та в терміни, встановлені графіком освітнього процесу. При семестровому контролі отримані студентом БОД переводяться в оцінки за національною шкалою та за шкалою ЄКТС.
Атестація осіб, які здобувають ступінь фахового молодшого бакалавра здійснюється екзаменаційною комісією після успішного виконання здобувачами освітньої програми на цьому рівні освіти. До складу комісії можуть включатися представники роботодавців та їх об’єднань, відповідно до Положення про екзаменаційну комісію, затвердженого педагогічною радою.
Екзамени складають студенти освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», «фаховий молодший бакалавр» в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Коледж може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. Їх проводять згідно з розкладом, який доводять до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Порядок і методику проведення заліків та екзаменів визначає коледж.
Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюють за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з дисциплін гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки, а заліків – за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») і вносять в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.
Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюють за дванадцятибальною шкалою з предметів загальноосвітньої підготовки. Для студентів других курсів, які навчаються на основі 9 класів, з метою призначення стипендій, оцінки за 12- бальною шкалою переводяться в 4-бальну і обчислюється з результатів семестрового контролю, які виставлені в документацію і враховуються таким чином: «3» відповідає «3-6», «4» відповідає «7-9», «5» відповідає «10-12».
Студентів, які одержали під час сесії три і більше незадовільних оцінок, відраховують з коледжу. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволено ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни (предмету): один раз викладачу, другий – комісії, яку створює завідувач відділення. Студенти, які не з’явилися на екзамени без поважних причин є такими, що одержали незадовільну оцінку.
Державну підсумкову атестацію у формі ЗНО проходять здобувачі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, фахового молодшого бакалавра, що завершили здобуття повної загальної середньої освіти, відповідним державним вимогам.
Результати атестації оцінюються за 12-бальною шкалою відповідно до Критеріїв оцінювання результатів навчання, затверджених МОНУ.
Документи про здобуття повної загальної середньої освіти видаються за результатами атестації.
Атестація проводитися в коледжі у письмовій формі або у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Атестація проводиться з навчальних предметів, що затверджується наказом по Коледжу на підставі переліку, який щороку визначається і затверджується Міністерством освіти і наукиУкраїни.
Атестація проводиться у строки, які щороку встановлюються Міністерством освіти і науки України. Коледж забезпечує своєчасне завершення вивчення студентами загальноосвітніх предметів.
Студенти, які одержали під час атестації один, два, три бали, можуть одноразово пройти державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання наступного року.
Здобувачі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які не з’явилися для проходження атестації в Коледжі або у формі зовнішнього незалежного оцінювання без поважних причин, вважаються такими, що не пройшли атестацію, та відраховуються з Коледжу з отриманням довідки (академічної довідки).
Контроль за проведенням атестації в Коледжі здійснюється його засновником (уповноваженим ним органом управління у сфері освіти).
Під час проведення атестації в Коледжі може бути присутній представник засновника Коледжу або уповноваженого ним органу управління у сфері освіти.
Державну кваліфікаційну атестацію проходить кожен студент після повного виконання ним навчального плану за відповідним рівнем вищої освіти та освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Для проведення державної кваліфікаційної атестації випускників за відповідним рівнем освіти та освітньо-кваліфікаційним рівнем створюються Екзаменаційні комісії. Терміни проведення державної атестації визначаються навчальними планами підготовки фахівців та графіком навчального процесу.
Державна кваліфікаційна атестація випускників за відповідним рівнем освіти та освітньо-кваліфікаційним ступенем здійснюється у формі Єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності, який проводиться у два етапи:
– І етап – теоретичний – ліцензійний інтегрований іспит Крок М (наказ МОЗ України)
– ІІ етап – практичний – з виставленням однієї оцінки, яка визначається як середнє арифметичне з кожної дисципліни, з наступним виставленням загальної оцінки, з внесенням їх у залікову книжку та додаток до диплому, а саме: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» за національною шкалою, 200-бальною шкалою та ЄКТС.
Екзаменаційна комісія створюється щорічно у складі Голови та членів Екзаменаційної комісії.
Головою Екзаменаційної комісії призначають фахівця у відповідній галузі або провідного науковця відповідного напряму наукової діяльності.
Головою екзаменаційної комісії можуть призначити науково-педагогічного (педагогічного) працівника зі спеціальності, який не є працівником Коледжу, в якому створюють таку Екзаменаційну комісію.
Заступником голови Екзаменаційної комісії можуть призначити директора Коледжу або заступника директора, завідувача відділення або одного із членів Екзаменаційної комісії.
До складу Екзаменаційної комісії входять:
– директор Коледжу
– заступник директора з навчальної;
– завідувачі відділеннями, практичним навчанням;
– голови циклових комісій;
– викладачі.
Персональний склад членів Екзаменаційної комісії затверджує наказом директор Коледжу не пізніш ніж за місяць до початку роботи Екзаменаційної комісії.
Засідання Екзаменаційної комісії оформляють протоколами, де відображають оцінку, отриману здобувачем освіти під час державної атестації, рішення Екзаменаційної комісії про присвоєння здобувачу відповідного ступеня та освітньо-кваліфікаційного рівня, за відповідною спеціальністю, а також інформацію про видачу йому диплома (диплома з відзнакою).
Екзаменаційна комісія працює за графіком, розробленим навчальною частиною і затвердженим директором. Графік роботи Екзаменаційної комісії оприлюднюється не пізніше ніж за місяць до початку її діяльності.
У випадку неявки здобувача освіти на Державну атестацію з поважних причин (раптове захворювання, нещасний випадок, смерть близьких родичів), підтверджених відповідними документами і перенесенням за рішенням голови ЕК екзамену на більш пізній термін графік роботи ЕК може бути подовжений.
Результати комплексного кваліфікаційного екзамену оголошує Голова Екзаменаційної комісії у день їх складання. У протокол заносяться: оцінки, одержані на державних екзаменах; запитання, поставлені випускникові; особливі думки членів Екзаменаційної комісії; здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень; рішення щодо видачі диплома – звичайного зразка або з відзнакою.
Протокол підписує голова і члени Екзаменаційної комісії. Протоколи зберігаються в архіві Коледжу.
За підсумками діяльності Екзаменаційної комісії Голова складає звіт, який затверджується на заключному засіданні. У звіті відображають рівень підготовки фахівців спеціальності та характеристику знань, умінь і компетентностей випускників. Вказують недоліки, допущені у підготовці фахівців, зауваження щодо забезпечення організації роботи Екзаменаційної комісії тощо. У ньому дають пропозиції щодо:
– поліпшення якості підготовки фахівців;
– усунення недоліків в організації проведення державних екзаменів.
Звіт про роботу Екзаменаційної комісії після обговорення на заключному засіданні подається директору Коледжу.
Результати роботи, пропозиції і рекомендації Екзаменаційної комісії обговорюють на засіданнях випускових циклових комісій, педагогічної ради Коледжу.
- Учасники освітнього процесу
5.1. Учасниками освітнього процесу в Коледжі є:
– здобувачі освіти (студенти);
– педагогічні працівники;
– батьки здобувачів освіти;
– фізичні особи, які провадять освітню діяльність (лаборант, бібліотекар, безпосередні керівники практики);
– інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти (стейкхолдери).
Учасники освітнього процесу зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності.
5.2. Права та обов’язки здобувачів освіти Коледжу.
Здобувачі освіти мають право на:
– навчання впродовж життя та академічну мобільність;
– індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, запропонованих Коледжем освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;
– якісні освітні послуги;
– справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;
– відзначення успіхів у своїй діяльності;
– свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової діяльності тощо;
– безпечні та нешкідливі умови навчання;
– повагу людськоїгідності;
– захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;
– користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою Коледжу у порядку, встановленому відповідно до спеціальних законів;
– доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі;
– забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України;
– трудову діяльність у позанавчальний час;
– особисту, або через своїх законних представників, участь у громадському самоврядуванні та управлінні Коледжем;
– інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення;
– на час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між Коледжем та закладами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою;
– академічну відпустку, поновлення, переведення в інший заклад освіти у порядку, встановленому Положенням, затвердженим Міністерством освіти і науки України;
– участь у формуванні індивідуального робочого плану;
– отримання інших прав, передбачених законодавством.
Здобувачі освіти Коледжу зобов’язані:
– виконувати графік освітнього процесу, вимоги освітньої програми, навчального плану, дотримуючись принципу академічної доброчесності та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;
– вчасно інформувати керівництво Коледжу у разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складання (перескладання) заліків та екзаменів, виконання контрольних робіт;
– поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
– відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
– дотримуватися умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності).
Питання працевлаштування випускників Коледжу, які навчалися за регіональним замовленням, вирішуються в установленому законодавством порядку.
Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
За невиконання обов’язків і порушення Правил внутрішнього розпорядку директор Коледжу може накласти дисциплінарне стягнення на студента або відрахувати його з Коледжу.
Студент може бути відрахований з Коледжу:
– за власним бажанням;
– за невиконання навчального плану;
– за академічну неуспішність;
– за порушення умов контракту;
– за появу на заняттях у навчальному корпусі, бібліотеці в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
– за рішенням суду, що вступає в законну силу, чи постановою органу, до компетенції якої належить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
– за одноразове грубе порушення навчальної дисципліни або Правил внутрішнього розпорядку Коледжу;
– в інших випадках, передбачених законодавствомУкраїни.
Особи, які навчаються у Коледжі, можуть переривати навчання у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану, а саме:
– за станом здоров’я;
– призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї;
– навчанням чи стажуванням в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо.
Особам, які перервали навчанняу Коледжі, надається академічна відпустка.
Порядок переведення осіб, які навчаються у Коледжі, визначаються відповідним Положенням.
5.3. Педагогічні працівники – це особи, які за основним місцем роботи у Коледжі провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.
Основні посади педагогічних працівників Коледжу:
– директор;
– заступник директора;
– завідувач відділення;
– завідувач навчально-виробничою практикою;
– методист;
– викладач;
– голова циклової комісії;
– керівник гуртка.
Педагогічні працівники Коледжу проходять атестацію у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.
Відповідно до результатів атестації визначається відповідність працівника займаній посаді, присвоюються категорії, педагогічні звання.
Позитивне рішення атестаційної комісії може бути підставою для підвищення кваліфікаційної категорії, а негативне – підставою для звільнення педагогічного працівника з посади у порядку, встановленому законодавством.
Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються постановою Кабінету Міністрів України.
Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Права та обов’язки педагогічних працівників Коледжу визначаються посадовими інструкціями, відповідно до завдань, які вони виконують, і затверджуються директором Коледжу.
Педагогічні працівники мають право на:
– академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
– педагогічну ініціативу;
– розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
– користування бібліотекою, навчальною, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою Коледжу у порядку, встановленому Коледжем відповідно до спеціальних законів;
– підвищення кваліфікації, перепідготовку;
– вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
– доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
– справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
– захист професійної честі та гідності;
– індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами Коледжу;
– творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на10 років із зарахуванням до стажу роботи;
– безпечні і нешкідливі умови праці;
– участь у громадському самоврядуванні Коледжу;
– участь у роботі колегіальних органів управління Коледжу.
Педагогічні працівники мають інші права, передбачені законами України.
Педагогічні працівники зобов’язані:
– забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівні викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності;
– вести наукові дослідження, які б забезпечували високий рівень змісту освіти, активно залучати до цієї роботи студентів;
– забезпечувати умови для засвоєння студентами освітніх програм на рівні обов’язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти;
– сприяти розвитку здібностей студентів, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
– дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання студентами в освітньому процесі та науковій діяльності;
– дотримуватися педагогічної етики;
– поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітньогопроцесу;
– настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема, правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
– формувати у студентів усвідомлення необхідності додержуватися Конституціїта законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
– формувати у студентів прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
– настановами й особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, поваги до батьків, жінки, старших за віком та інших доброчинностей;
– виховувати молодь у дусі народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного та соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни;
– готувати студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
– захищати молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, набуття шкідливих звичок;
– захищати студентів під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території Коледжу алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
– дотримуватись законів України, Статуту та Правил внутрішнього трудового розпорядку Коледжу, виконувати свої посадові обов’язки.
Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством, відповідними договорами та/або установчими документами Коледжу.
Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до рішення вищого органу самоврядування Коледжу, педагогічним працівникам можуть бути надані додаткові права та обов’язки.
Керівництво Коледжу забезпечує учасникам освітнього процесу:
– належні умови праці, побуту, відпочинку;
– медичне обслуговування;
– правовий, соціальний, професійний захист;
– сприяння підвищенню кваліфікації та проходженню стажування у відповідних освітньо-наукових установах та закладах охорони здоров’я як в Україні, так і за її межами;
– встановлення посадових окладів та надбавок педагогічним та іншим працівникам відповідно до законодавства;
– підвищення стипендії.
За досягнення високих результатів у праці педагогічні працівники Коледжу, у встановленому законодавством порядку, можуть бути заохочені: представленням до державних нагород, державних премій, почесних грамот, почесних звань та іншими видами морального і матеріального заохочення.
5.4. Батьки здобувачів освіти (студентів) мають право:
– захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
– звертатися до Коледжу, органів управління освітою з питаньосвіти;
– обирати освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;
– брати участь у громадському самоврядуванні Коледжу, зокрема, обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування Коледжу;
– завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у Коледжі та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;
– брати участь у розробленні індивідуального навчального плану;
– отримувати інформацію про діяльність Коледжу, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у Коледжі та його освітньої діяльності;
– подавати керівництву або засновнику Коледжу заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
– вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
Батьки здобувачів освіти зобов’язані:
– виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
– сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
– поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
– дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
– формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
– настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема, правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
– формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісністьУкраїни;
– виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбанняУкраїни;
– сприяти керівництву Коледжу у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);
– виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти;
– дотримуватися установчих документів, Правил внутрішнього розпорядку Коледжу, а також умов договору про надання освітніх послуг.
- VI. Навчальний час студента
6.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, призначених для засвоєння освітньої програми підготовки на певному рівні вищої та фахової передвищої освіти для здобуття відповідного ступеня.
Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.
6.2. Навчальний рік триває 12 місяців (52 тижні) і розпочинається, як правило, 1 вересня. Навчальний рік поділяється на 2 семестри (парний та непарний) згідно з навчальним планом. У навчальному році планується 36–40 навчальних тижнів (із них від 2 до 4 тижнів – екзаменаційні сесії). Тижневе навантаження складає 30 годин (1 кредит ЄКТС).
6.3. Канікули встановлюються двічі на рік, їх конкретні терміни визначаються графіком освітнього процесу на кожний навчальний рік.
Канікулярний період у студентів за навчальний рік (крім випускного курсу) становить не менше 8 тижнів.
6.4. Початок, закінчення навчання та переведення студента на наступні курси оформлюються наказами директора відповідно до встановленого Коледжем порядку.
6.5. Навчальний рік включає періоди: теоретичного та практичного навчання, поточного контролю знань студентів, індивідуальної роботи, екзаменаційної сесії, атестації, усіх видів практик, вихідні та святкові дні, канікули.
6.6. Нормативний термін підготовки фахівця освітнього ступеня «фаховий молодший бакалавр» на основі БЗСО – 4 роки, на основі ПЗСО – 3 роки (180 кредитів), на основі ПЗСО – 2,5 років (150 кредитів).
Програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» на основі БЗСО – 4 роки, на основі ПЗСО – 3 роки (180 кредитів), на основі ПЗСО – 2,5 років (150 кредитів).
VIІ. Робочий час викладача
7.1. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.
7.2. Конкретний перелік та обсяг видів робіт педагогічного працівника встановлюються трудовим договором відповідно до законодавства.
7.3. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов’язків, відповідно до чинного законодавства, становить 720 годин. За виробничої необхідності – не більше 1080 годин на навчальний рік.
7.4. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражених в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача. Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлює директор, заступник директора з навчальної роботи за пропозиціями голів циклових комісій.
7.5. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому Коледжем, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.
Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого графіка робочого часу.
Заборонено відволікати викладачів від проведення навчальних занять і контрольних заходів, передбачених розкладом.
7.6. Мінімальний та максимальний обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює сам коледж на кожний навчальний рік з урахуванням виконання викладачами інших обов’язків (методичних, організаційних) тощо і в порядку, передбаченому Статутом Коледжу та Колективним договором.
7.7. У випадках виробничої необхідності викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального навантаження, визначеного індивідуальним робочим планом, у межах свого робочого часу.
Зміни в обов’язковому навчальному навантаженні викладача вносяться до його індивідуального плану роботи.
7.8. Планування роботи викладача здійснюється за індивідуальними планами, складеними відповідно до планів навчальної та навчально-методичної і роботи ЦК.
Індивідуальні плани складаються всіма штатними викладачами, розглядаються і затверджуються на засіданні ЦК.
7.9. На період відряджень, хвороби, перебування на підвищенні кваліфікації тощо викладач звільняється від виконання всіх видів робіт, передбачених індивідуальним робочим планом.
7.10. Обов’язковим є підвищення кваліфікації (проходження стажування, участь у семінарах, майстер-класах, тренінгах, дистанційне навчання) викладачів (рекомендовано 120 годин на п’ять років, щорічно, Постанова КМУ № 800). Викладачі коледжу самостійно обирають форму та заклад підвищення кваліфікації. Порядок проходження підвищення кваліфікації, стажування визначається окремим положенням.
7.11. Хід виконання індивідуальних планів викладачів повинен періодично перевірятися через обговорення на засіданнях ЦК з критичною оцінкою якості виконання кожного виду робіт, вимогою особистого пояснення кожним виконавцем причин низької якості, несвоєчасності виконання або невиконання роботи, передбаченої планом.
7.12 Облік навчальної роботи викладачів здійснюється за фактичними витратами часу. Наприкінці навчального року голова ЦК зобов’язаний оцінити якість виконання індивідуального плану роботи кожним викладачем і внести рейтингові бали в рейтингову таблицю викладача.
7.13. До 1 липня поточного року Річний звіт викладача подається педагогічними працівниками голові ЦК.
VIII. Навчально-методичне та організаційне забезпечення освітнього процесу.
8.1. Навчально-методичне та організаційне забезпечення освітнього процесу є необхідною умовою якісного засвоєння програм підготовки фахівців і включає:
– стандарти фахової передвищої освіти;
– освітньо-професійні програми;
– навчальні плани;
– плани роботи структурних підрозділів;
– навчально-методичні комплекси дисциплін;
– програми навчальної, виробничої, переддипломної практик;
– силабус – інформаційне забезпечення освітнього процесу (підручники і навчальні посібники, методичні матеріали, наочні посібники, комп’ютерні програми з навчальних дисциплін тощо).
8.2. Документація відділення:
– положення про відділення;
– стандарти фахової передвищої освіти;
– освітньо-професійні програми;
– навчальні плани;
– розклад занять;
– журнали обліку роботи академічної групи;
– навчальні картки студентів;
– журнал реєстрації відомостей успішності студентів;
– журнал реєстрації направлень на відпрацювання пропущених занять;
– відомості обліку успішності;
– зведена відомість успішності студентів;
– витяги з наказів про зарахування, відрахування, переведення, поновлення студентів тощо;
– протоколи засідань стипендіальної комісії;
– копії документів студентів-пільговиків;
– списки студентів, які мешкають у гуртожитку.
8.3. Документація циклової комісії:
– план роботи на навчальний рік;
– протоколи засідань;
– список співробітників;
– звіт про виконання навчальноїроботи;
– річний звіт викладачів;
– індивідуальні плани викладачів;
– графік консультацій педагогічних/науково-педагогічних працівників;
– рейтингові таблиці.
8.4. До складу навчально-методичного комплексу з дисципліни входять:
– навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
– конспект (план-конспект) лекцій навчальної дисципліни;
– методичні вказівки (рекомендації) до проведення практичних занять/ навчальної практики;
– методичні рекомендації до самостійної позааудиторної роботи студентів;
– завдання для поточного контролю знань студентів;
– питання (завдання) до семестрового контролю з навчальної дисципліни для екзаменів, дифзаліків;
– індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
– контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
– комплексні контрольні роботи (ККР);
– критерії оцінювання навчальних досягнень студентів.
Інші характеристики освітнього процесу визначає викладач, циклова комісія. Для забезпечення студентів і викладачів середовищем для отримання інформаційно-методичного забезпечення дисципліни та інструментів для комунікації в процесі навчання використовують сайт Коледжу; сервіси онлайн-комунікацій (G Suite for Education, Gооgle, Viber, Telegram, соціальні мережі).
- IX. Організація післядипломної освіти молодших медичних спеціалістів
9.1. Післядипломна освіта молодших медичних спеціалістів – спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки фахівців шляхом поглиблення, розширення і оновлення професійних знань, умінь і навичок на основі практичного досвіду.
9.2. Післядипломна освіта фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодший спеціаліст за напрямами підготовки «Охорона здоров’я» здійснюється відділенням післядипломної освіти КЗОЗ «Ізюмський медичний фаховий коледж» ХОР, що є структурним підрозділом коледжу.
9.3. Головною метою діяльності відділення післядипломної освіти є забезпечення надання якісних освітніх послуг з післядипломної освіти.
9.4. Основні завдання відділення післядипломної освіти:
– задоволення потреб закладів охорони здоров’я, установ та організацій в післядипломній освіті молодших медичних спеціалістів;
– розширення професійних знань, умінь і навичок на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду;
– реалізація права фахівців на післядипломну освіту, створення умов для її безперервності та наступності;
– забезпечення оперативного оволодіння сучасними досягненнями медичної науки і практики;
– проведення заходів спрямованих на підвищення якості та розширення практичної направленості навчання;
– забезпечення спільно із стейкхолдерами, роботодавцями та замовниками оптимальної періодичності навчання з урахуванням встановленого порядку атестації фахівців;
– участь у проведенні статистичного аналізу для визначення потреб та перспектив післядипломної освіти молодших медичних спеціалістів регіону;
– підготовка навчального та навчально-методичного забезпечення освітнього процесу;
– здійснення за підсумками навчання фахівців комплексної оцінки їх професійних знань, умінь і навичок;
– участь у проведенні атестації молодших медичних спеціалістів.
9.5. Підвищення кваліфікації проводиться на циклах спеціалізації та удосконалення, які проводяться на відділенні післядипломної освіти. Метою післядипломної освіти молодших медичних спеціалістів є забезпечення потреб галузі в кваліфікованих фахівцях з високим рівнем професіоналізму, здатних компетентно і відповідально виконувати завдання та обов’язки, впроваджувати новітні технології надання медичної допомоги населенню.
9.6. Післядипломна освіта молодших медичних спеціалістів включає:
– спеціалізацію – набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов‘язки, які мають особливості в межах спеціальності (термін проходження – 2 місяці);
– підвищення кваліфікації (розширення профілю, удосконалення) – набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності (термін проходження – 1 місяць).
9.7. Після проходження циклів спеціалізації та удосконалення, успішного складання іспиту слухачі отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації встановленого зразка.
9.8. Проходження довгострокового підвищення кваліфікації молодшими медичними спеціалістами (не рідше 1 разу на 5 років) є необхідною умовою атестації, присвоєння атестаційних категорій.
Х. Управління освітнім процесом
Управління Коледжем в межах повноважень, визначених законами та установчими документами здійснюють:
– засновник (власник)
– директор
– колегіальний орган управління закладу освіти та охорони здоров’я
– колегіальний орган громадського самоврядування.
10.1. Засновник (власник) закладу освіти – Харківська обласна рада:
– затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них;
– укладає строковий трудовий договір (контракт) з директором Коледжу, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами Коледжу;
– розриває строковий трудовий договір (контракт) з директором Коледжу з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами Коледжу;
– затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт Коледжу у випадках та порядку, визначених законодавством;
– здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Коледжу;
– здійснює контроль за дотриманням установчих документів Коледжу;
– здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
– реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами Коледжу.
Засновник Коледжу зобов’язаний:
– забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним Коледжу на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;
– у разі реорганізації чи ліквідації Коледжу забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти;
– забезпечити відповідно до законодавства створення в Коледжі безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.
11.2. Директор Коледжу в межах наданих йому повноважень:
– організовує діяльність Коледжу;
– вирішує питання фінансово-господарської діяльності Коледжу;
– призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки;
– забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;
– забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
– забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю Коледжу;
– сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування Коледжу, профспілки працівників Коледжу і студентів;
– сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників Коледжу.
Директор може делегувати частину своїх повноважень заступникам директора та керівникам структурних підрозділів.
11.3. Основним колегіальним органом управління Коледжу є педагогічна рада. Функціонування педагогічної, адміністративної, методичної рад, діяльність структурних підрозділів, органів студентського самоврядування здійснюється відповідно до Статуту Коледжу та Положень, що регламентують їх роботу.
11.4. Громадське самоврядування в Коледжі – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в Коледжі, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні Коледжем у межах повноважень, визначених установчими документами Коледжу.
11.5. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування Коледжу є загальні збори колективу Коледжу.
ХІІ. Фінансування освітньої діяльності коледжу
Фінансування Коледжу здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України, а також за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Кошти, отримані Коледжем із додаткових джерел фінансування, використовуються для провадження діяльності, передбаченої Статутом.
12.1. У Коледжі створюються:
– загальний фонд – для фінансування підготовки фахівців у межах регіонального замовлення Департаменту охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації;
– спеціальний фонд, який формується за рахунок:
– безоплатних та благодійних внесків юридичних і фізичних осіб, зокрема з інших держав;
– коштів, одержаних за навчання студентів понад регіональне замовлення, але в межах ліцензованого обсягу, згідно з укладеними договорами з юридичними та фізичними особами, або коштів, одержаних за підготовку, перепідготовку медичних спеціалістів згідно з укладеними договорами з юридичними та фізичними особами;
– коштів, одержаних за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів, плати за надання додаткових освітніх послуг;
– добровільних грошових внесків, матеріальних цінностей, отриманих від підприємств, установ, організацій, окремих громадян, батьків студентів, та інших коштів;
– інших доходів, не заборонених законодавством.
12.2. Бюджетні кошти та інші надходження на утримання Коледжу, передбачені Статутом, використовуються для виконання робіт (надання послуг), що відповідають профілю Коледжу, оплати праці, стипендій, комунальних послуг, створення необхідної матеріально-технічної бази, соціального розвитку та матеріального стимулювання трудового колективу згідно із законодавством України.
Коледж використовує кошти виключно у межах асигнувань, затверджених у кошторисі.
12.3. Плата за навчання, підготовку, спеціалізацію, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг може вноситися за весь термін навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів або надання додаткових освітніх послуг повністю – одноразово, або частинами − помісячно, по семестрах, щорічно.
Обсяг надходжень за платні послуги, що перевищують відповідні витрати, затверджені у кошторисі, директор Коледжу направляє на цілі, передбачені законодавством.
Кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, що надходять Коледжу, безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, для здійснення освітньої, виховної, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком і не оподатковуються.
Коледж розпоряджається власними надходженнями відповідно до напрямів використання, визначених законодавством.
12.4. Оплата праці у Коледжі здійснюється згідно з Кодексом законів України «Про працю», законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту» за схемами посадових окладів і тарифними ставками, що встановлюються Кабінетом Міністрів України та договорами(контрактами).
Форми і система оплати праці, умови і показники преміювання працівників Коледжу, порядок встановлення надбавок за високі досягнення у праці або на період виконання особливо важливих робіт, а також порядок встановлення і скасування підвищених посадових окладів, стипендій, доплат для працівників за суміщення посад, розширення зон обслуговування, виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників визначається окремим Положенням, з урахуванням вимог чинного законодавства, яке затверджує директор Коледжу.